КРИЛАТІ ЦИТАТИ ВІДОМИХ ЛЮЛЕЙ
Багато з тих, хто здійснює найганебніші вчинки, говорить чудові речі. Демокріт
Бездіяльність у момент, коли можна вчинити по справедливості, означає боягузтво. Конфуцій.
Безсмертя тварин в їх потомстві, безсмертя людини в славі, заслугах і діяннях. Бекон Ф.
Більше за все люди цікавляться тим, що їх абсолютно не стосується. Бернард Шоу
Божевільний — музикант не меншою мірою, ніж ти чи я, тільки інструмент його трохи засмучений.
Боягузи ніколи не бояться лежати на цвинтарі героїв. Станіслав Єжи ЛЕЦ
Боятися закохатися — означає жити боятися, а хто боїться жити, той вже майже мертвий. Расел Б.
Буває, досягаєш такого, що краще на ньому не зупинятися. Данило Рудий
Будь-яка тварина що-небудь та значить, і чого-небудь та шукає
Будь-яке життя, зосереджене на грошах, є смерть. Відродження — у безкорисливості. Альбер КАМЮ
Були мрії, вони не збулися.Але спасибі, за те, що вони просто були і допомагали нам жити.
В давнину вчилися, щоб удосконалити себе, зараз вчаться, щоб сподобатися іншим. Конфуцій
Весь сенс життя полягає в нескінченному завоюванні невідомого, у вічному зусиллі пізнати більше. Еміль Золя.
Відсутність думок не заважає бути однодумцями. О. Фюрстенберг
Вільний той, хто може не брехати. А. Камю
Все можна виправдати високою метою — та тільки не порожнечу душі. П. Тичина
Ганьбити свою вітчизну — значить зраджувати її. Віктор ГЮҐО
Геній — це людина, яка знає про свій винятковий талант і, незважаючи на це, працює далі. А. Крижанівський
Гнучкість розуму може замінити красу. Стендаль.
Говори правду, і тоді не доведеться нічого запам’ятовувати. Марк Твен
Господові Богу зовсім не обов’язково втручатися в людські справи, щоб покарати клятвопорушників, і Всевишній спокійно може продовжувати мовчати. Погані душі в собі самих носять сім’я власних бід. Моріс Дрюон
Гроші не пахнуть, але скільки від них буває смороду! Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
Давно відомо, що ті, кому відводять другі місця, мають незаперечне право на перше. Джонатан Свіфт
Дайте людині повну свободу — і вона не знатиме, що з нею робити. Юрій Рибников
Даремне навчання без думки, небезпечна думка без навчання. Конфуцій
Дах над головою часто не дозволяє людям рости. Станіслав Єжи ЛЕЦ
Де не видно життя — там не видно ідеї, а де не видно різноманітності — немає самого життя.
Демократія — це культура конфлікту. NN
Демократія як основоположний принцип держав західного світу перетворюється на міф і прикриває аморальність прагматичної, відчуженої від християнської культури західної цивілізації. Іван-Павло ІІ
День — маленьке життя, і треба прожити його так, начебто ти маєш померти зараз, а тобі раптом подарували ще добу. Максим ГОРЬКИЙ
Держава існує не для того, щоб перетворити земне життя в рай, а для того, щоб перешкодити їй остаточно перетворитися в пекло. Микола Бердяєв
Друга не можна купити. Зате можна продати. А. Крижанівський
Думки іноді приходили і в його голову. І з жахом розбігалися. А. Крижанівський
Є боротьба за долю України. Все інше — то велике мискоборство. Ліна Костенко
Є люди які думають. А є люди, яким здається, що вони думають. NN
Є люди, які беруть у руки ціпок, коли в них кульгають докази. Валентин Доміль
Є такі негідники, що за ними навіть тюрма не плаче… Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
Є тільки один спосіб здивувати людей в Україні — заговорити чистою українською. Володимир Шамша
Жити — значить боротися, боротися — значить жити. П. Бомарше
Жити — значить знати і бачити багатство життя …
Жити — значить постійно народжуватися. М. Жуандро
Коли у друзів згоди нема, її знаходять у ворогів. Володимир ШАМША
Кому багато дано, той менше вже не бере. Володимир ШАМША
Краще бути смиренним грішником, ніж гордим праведником. Августин
Кращий засіб прищепити дітям любов до Батьківщини полягає в тому, щоб ця любов була у батьків. Шарль де Монтеск’є
Легке ставлення до життя робить її важкою
Любов до Батьківщини — перша чеснота цивілізованої людини. Наполеон I
Любов до Батьківщини починається з сім’ї. Франсуа Бекон
Люди частіше капітулюють, ніж зазнають аварії. Генрі ФОРД
Люди часто люблять думки, які не змушують думати. Станіслав Єжи ЛЕЦ
Люди, що задумуються над життям, страждають — лише наївні щасливі. Вільгельм Швебель* * *
Я просив сил ... а життя дало мені труднощі, щоб зробити мене сильним.
Я просив мудрості…а життя дало мені проблеми для їх вирішення.
Я просив багатства…а життя дало мені мозок і м’язи, щоб я міг працювати.
Я просив можливості літати ... а життя дало мені перешкоди, щоб я їх долав.
Я просив любові ... а життя дало мені людей, яким я міг допомогти.
Іноді саме зусилля необхідне нам у житті.
Якби нам дозволено було жити, не зустрічаючись з труднощами, ми були б обділені. Ми не змогли б бути такими сильними, як зараз. Ми ніколи не змогли б літати.
Якби нам дозволено було жити, не зустрічаючись з труднощами, ми були б обділені. Ми не змогли б бути такими сильними, як зараз. Ми ніколи не змогли б літати.
Я просив сил ... а життя дало мені труднощі, щоб зробити мене сильним.
Я просив мудрості…а життя дало мені проблеми для їх вирішення.
Я просив багатства…а життя дало мені мозок і м’язи, щоб я міг працювати.
Я просив можливості літати ... а життя дало мені перешкоди, щоб я їх долав.
Я просив любові ... а життя дало мені людей, яким я міг допомогти.
Я просив благ ... а життя дало мені можливості.
Я нічого не одержав з того, про що просив…
Я нічого не одержав з того, про що просив…
Але я одержав усе, що було мені потрібно
«Ви не зробите людині гарну послугу, якщо будете робити за неї те, що вона повинна і може зробити сама».
Авраам Лінкольн
Голоc промовив: «Наберіть гальки і покладіть до торбин. Вранці рушайте у дорогу. Йдіть цілий день. Ввечері ви будете радіти і сумувати одночасно».
Притча про паломників
Якось паломники вирішили заночувати на всіяному галькою морському березі. Раптом з неба ринуло світло. Паломники збагнули, що почують божественне одкровення і з трепетом у серці налаштувалися слухати. Минув якийсь час, і з небес пролунав голос.
Після цього світло і голос одночасно зникли.
Паломники відчули розчарування, обурення. Вони сподівалися почути важливе одкровення, вселенську правду, які б зробили їх багатими і знаменитими, а натомість, одержали завдання, сенсу якого не розуміли.
Проте, пам’ятаючи про небесне сяйво, вони про всяк випадок кинули, буркочучи, в торбини кілька дрібних камінців.
Весь наступний день паломники провели в дорозі. Увечері, лягаючи спати, вони зазирнули до своїх торбин. Замість гальки там лежали діаманти. Спершу, паломників охопила радість: вони володарі діамантів!
А за мить - смуток: діамантів виявилося так мало!
Насіння
Одного разу жінці приснився сон, що за прилавком крамниці стоїть сам Господь Бог.
- Господи! Це Ти! - вигукнула вона з радістю.
- Господи! Це Ти! - вигукнула вона з радістю.
- Так, це Я, - відповів Бог.
- А що в Тебе можна купити? - запитала жінка.
- У мене можна купити все, - пролунала відповідь.
- В такому випадку дай мені, будь ласка, здоров'я, щастя, любов, успіх і
багато грошей.
Бог доброзичливо посміхнувся і пішов у підсобне приміщення за замовленим
товаром. Через якийсь час він повернувся з маленькою паперовою
коробочкою.
- І це все?! - вигукнула здивована і розчарована жінка.
- Так, це все, - відповів Бог і додав, - Хіба ти не знала, що в моїй
крамниці продається тільки насіння?
- А що в Тебе можна купити? - запитала жінка.
- У мене можна купити все, - пролунала відповідь.
- В такому випадку дай мені, будь ласка, здоров'я, щастя, любов, успіх і
багато грошей.
Бог доброзичливо посміхнувся і пішов у підсобне приміщення за замовленим
товаром. Через якийсь час він повернувся з маленькою паперовою
коробочкою.
- І це все?! - вигукнула здивована і розчарована жінка.
- Так, це все, - відповів Бог і додав, - Хіба ти не знала, що в моїй
крамниці продається тільки насіння?
Три муляри
На початку XIV століття в Центральній Європі проводилися роботи щодо будівництва чудового собору. Керівником робіт був чернець. Йому доручили стежити за роботою всіх чорноробів і ремісників.
І от чернець вирішив довідатися, як працюють муляри. Він вибрав трьох мулярів як представників різних стилів роботи.
Підійшовши до першого муляра, він сказав:
- Брате мій, розкажи мені про твою роботу.
Підійшовши до першого муляра, він сказав:
- Брате мій, розкажи мені про твою роботу.
- Як бачиш, - відповів муляр голосом, повним гніву і обурення, - я сиджу перед кам'яною плитою метром заввишки, півметра в довжину і ширину. І з кожним ударом різця по цьому каменю я відчуваю, як йде часточка мого життя. Подивися, мої руки натруджені і покриті мозолями. Я змарнів, а моє волосся посивіло. Ця робота ніколи не скінчиться, вона триває нескінченно довго, день у день. Це знесилює мене. Де задоволення? Я вмру задовго до того, як собор буде побудований.
Чернець підійшов до другого муляра.
- Брате мій, - сказав він, - розкажи мені про свою роботу.
- Брате, - відповів муляр тихим, спокійним голосом, - як бачиш, я сиджу перед кам'яною плитою метром заввишки і півметра в довжину і ширину. І з кожним ударом різця по каменю я відчуваю, що я створюю життя і майбутнє. Дивись, я зміг зробити так, щоб моя родина жила в комфортабельному будинку, набагато кращому, ніж той, в якому я виріс. Мої діти ходять до школи. Без сумніву, вони досягнуть в житті більшого, ніж я. І все це стало можливим завдяки моїй роботі. Я віддаю собору своє вміння, і він теж обдаровує мене.
Чернець підійшов до третього муляра.
- Брате, - сказав він, - розкажи мені про свою роботу.
- Брате, - відповів муляр голосом,сповненим радості, і широко посміхнувшись, - бачиш, я сиджу перед кам'яною плитою метром заввишки і півметра в ширину і довжину. І з кожним дотиком різця до каменя я відчуваю, що висікаю свою долю. Подивися, бачиш, які прекрасні риси проступають з каменя. Сидячи тут, я не тільки втілюю своє вміння і своє ремесло, я роблю свій внесок у те, що ціную і у те, у що вірю. Всесвіт, відтворений у соборі, вшанує кожного з нас. Тут, близько цього каменя, я перебуваю в мирі з собою, і я знаю, що, хоча я і не побачу цього собору завершеним, він буде стояти ще тисячу років, відображаючи те, що істинно в нас, і служачи меті, заради якої Всемогутній послав на цю землю і мене.
Чернець підійшов до другого муляра.
- Брате мій, - сказав він, - розкажи мені про свою роботу.
- Брате, - відповів муляр тихим, спокійним голосом, - як бачиш, я сиджу перед кам'яною плитою метром заввишки і півметра в довжину і ширину. І з кожним ударом різця по каменю я відчуваю, що я створюю життя і майбутнє. Дивись, я зміг зробити так, щоб моя родина жила в комфортабельному будинку, набагато кращому, ніж той, в якому я виріс. Мої діти ходять до школи. Без сумніву, вони досягнуть в житті більшого, ніж я. І все це стало можливим завдяки моїй роботі. Я віддаю собору своє вміння, і він теж обдаровує мене.
Чернець підійшов до третього муляра.
- Брате, - сказав він, - розкажи мені про свою роботу.
- Брате, - відповів муляр голосом,сповненим радості, і широко посміхнувшись, - бачиш, я сиджу перед кам'яною плитою метром заввишки і півметра в ширину і довжину. І з кожним дотиком різця до каменя я відчуваю, що висікаю свою долю. Подивися, бачиш, які прекрасні риси проступають з каменя. Сидячи тут, я не тільки втілюю своє вміння і своє ремесло, я роблю свій внесок у те, що ціную і у те, у що вірю. Всесвіт, відтворений у соборі, вшанує кожного з нас. Тут, близько цього каменя, я перебуваю в мирі з собою, і я знаю, що, хоча я і не побачу цього собору завершеним, він буде стояти ще тисячу років, відображаючи те, що істинно в нас, і служачи меті, заради якої Всемогутній послав на цю землю і мене.
Чернець вийшов і якийсь час міркував над тим, що почув. Нарешті він заснув. І спав таким спокійним сном, яким не спав вже давно.
А наступного дня він зняв з себе повноваження керівника робіт і запропонував цю посаду третьому муляру.
У старовинній книзі з бібліотеки монастиря двоє монахів прочитали, що на краю Землі є таке місце, де сходяться небо з землею. І ось вони вирішили відшукати це місце, пообіцявши, що не повернуться доти, доки його не знайдуть.
Мандруючи світом, вони наражалися на безліч небезпек, витримували спеку і холод, терпіли страшні злидні, які часто супроводжують паломництво. Долали тисячі перешкод, які спроможні були відвернути людину від її мети. Та все-таки монахи витримали.
Вони знали, що в тому місці, яке вони шукають, мають бути двері, в які достатньо лише постукати, щоб побачити Бога.
Вони знайшли двері. І, не роздумуючи й миті, зі щемом у серці постукали.
Двері повільно відчинилися. Схвильовані, монахи увійшли і...
опинилися у власній келії свого монастиря.
Мандруючи світом, вони наражалися на безліч небезпек, витримували спеку і холод, терпіли страшні злидні, які часто супроводжують паломництво. Долали тисячі перешкод, які спроможні були відвернути людину від її мети. Та все-таки монахи витримали.
Вони знали, що в тому місці, яке вони шукають, мають бути двері, в які достатньо лише постукати, щоб побачити Бога.
Вони знайшли двері. І, не роздумуючи й миті, зі щемом у серці постукали.
Двері повільно відчинилися. Схвильовані, монахи увійшли і...
опинилися у власній келії свого монастиря.
Навчись сам!
Одного разу Данина Шень йшов по дорозі і побачив чоловіка, який сидів під деревом.
Чоловік сказав:
- Я не їв цілий день, дай мені чого-небудь!
- Але в мене нічого немає, - відповів Данина Шень.
- Тоді не міг би ти залізти на дерево і зібрати для мене трохи плодів, тому що я не вмію лазити по деревах?
Данина Шень вже було зібрався піднятися на дерево, але раптом запитав:
Чоловік сказав:
- Я не їв цілий день, дай мені чого-небудь!
- Але в мене нічого немає, - відповів Данина Шень.
- Тоді не міг би ти залізти на дерево і зібрати для мене трохи плодів, тому що я не вмію лазити по деревах?
Данина Шень вже було зібрався піднятися на дерево, але раптом запитав:
- А що ти їв останнього разу?
- Добра людина залізла на дерево і почастувала мене.
Тоді Данина Шень пішов геть зі словами:
- Мені буде простіше, якщо ти навчишся лазити по деревах!
- Добра людина залізла на дерево і почастувала мене.
Тоді Данина Шень пішов геть зі словами:
- Мені буде простіше, якщо ти навчишся лазити по деревах!
Притча про метелика
Одного разу в коконі з'явилась маленька щілина. Чоловік, який випадково проходив мимо, зупинився і цілу годину стояв та спостерігав, як через цю маленьку щілину намагається вийти метелик.
Пройшло багато часу, метелик начебто залишив свої зусилля і щілина залишалася все такою ж маленькою.
Здавалося, метелик зробив усе, що міг, і ні на що інше в нього вже не було сили.
Тоді чоловік вирішив допомогти метеликові: він взяв ніж і розрізав кокон. Метелик негайно вийшов.
Але його тільце було слабким і немічним, його крила були нерозвиненими і ледь рухалися.
Чоловік продовжував спостерігати, думаючи, що от-от крила метелика розправляться і зміцніють і він зможе літати. Але нічого подібного не трапилося! Залишок життя метелик волочив по землі своє слабке тільце, свої нерозправлені крила. Він так і не зміг літати.
А все тому, що чоловік, бажаючи допомогти, не врахував, що зусилля на вихід через вузьку щілину кокона необхідні метеликові для того, щоб рідина з тіла перейшла в крила і щоб метелик зміг літати.
Здавалося, метелик зробив усе, що міг, і ні на що інше в нього вже не було сили.
Тоді чоловік вирішив допомогти метеликові: він взяв ніж і розрізав кокон. Метелик негайно вийшов.
Але його тільце було слабким і немічним, його крила були нерозвиненими і ледь рухалися.
Чоловік продовжував спостерігати, думаючи, що от-от крила метелика розправляться і зміцніють і він зможе літати. Але нічого подібного не трапилося! Залишок життя метелик волочив по землі своє слабке тільце, свої нерозправлені крила. Він так і не зміг літати.
А все тому, що чоловік, бажаючи допомогти, не врахував, що зусилля на вихід через вузьку щілину кокона необхідні метеликові для того, щоб рідина з тіла перейшла в крила і щоб метелик зміг літати.
Немає коментарів:
Дописати коментар